100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського

 Тема: Школа казок В. Сухомлинського

Мета: познайомити учнів з біографією та творами В.О.Сухомлинського,

розвивати спостережливість, допитливість, вміння давати оцінку вчинкам героїв оповідань

виховувати доброту, чуйність, любов до рідних та близьких людей, любов до природи, гордість за українську літературну спадщину.

Обладнання: презентація Power Point, твори В.Сухомлинського

Методи і прийоми роботи: демонстрація презентації, розповідь, виставка книжок, робота з книжкою, розгадування кросворду, ілюстрування оповідання, інсценізація, вправа «асоціативний кущ», творча робота, вправа «Мікрофон».

Література: http://www.uroki.net/docnach/ukr_docnach6.htm

http://www.ukrlit.vn.ua/biography/suhomlinsky.html

Хід виховної години

І. Організаційний момент. 
Сьогодні радо вас вітаю
у світі письменника рідного краю.
Для учнів своїх він твори писав,
бути добрими, чуйними він їх навчав.

ІІ. Повідомлення теми, мети виховної години.

Виховну годину сьогодні присвячено українському письменнику, вченому, вчителю – В.Сухомлинському. Ми познайомимося з життям, творами великого українця.

ІІІ. Основна частина виховної години.

1. Розповідь вчителя.

Не так давно, в минулому столітті, жив на світі педагог, учений, письменник В.О.Сухомлинський (1918 – 1970).  Він дуже любив дітей. Навчав їх, а ще писав для них багато-багато оповідань, казок: про ласкаве сонечко і м"яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Він писав про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоби діти виросли добрими і чуйними, працьовитими, щоб любили тата і маму, рідну домівку, нашу Батьківщину з широкими луками, зеленими садами, безмежними ланами".

Зверніть увагу на добрі, уважні, лагідні очі і високе чоло, що свідчить про великий розум, відкриту душу, ніжна і добра посмішка завжди осявала його обличчя.

2. Виставка творів письменника.

Погляньте на нашу виставку книжок В.Сухомлинського. Ці книжки розкажуть вам по життя хлопчиків і дівчаток, про життя рослин і тварин. Книжки навчать вас бачити красу природи, рости добрими та сміливими людьми.

3. Робота з оповіданням В.Сухомлинського "Скільки ж ранків я проспав?"

Послухайте оповідання про красу української природи і скажіть: «З чим знайомить і до чого закликає автор?»

(читання вчителем)

Скільки ж ранків я проспав

Третьокласник Василько запитав у батька:

- Тату, а що я робитиму влітку?

- Відпочиватимеш і працюватимеш,- відповів батько. - Завтра поїдемо зі мною в поле. Добре?

- Добре! - зрадів Василько.

Васильків батько працював агрономом. Він вставав удосвіта і їхав у поле.

Василько крізь сон почув, як хтось доторкнувся до його плеча. Ой, як не хочеться вставати! Але пригадав Василько, що сьогодні вони з батьком їдуть у поле. Підвівся, подивився довкола. Надворі ще темно. На небі зірки сяють, а на сході червоніє.

Василько вмився, поснідав з батьком. Ось вони вже і на подвір'ї. Василько показує на рожеве небо на сході й питає:

- Тату, що воно таке? Чому небо червоне? Невже там пожежа? Батько усміхнувся:

- А хіба ти ніколи не бачив, як сонце сходить?

- Не бачив,- відповів Василько.- Дивись,- сказав батько. - Побачиш раз - захочеться бачити щодня.

Потім вони стояли на околиці села. Перед ними зеленіло пшеничне поле. Сонячні промені блищали в крапельках роси. В блакитному небі співав жайворонок. Василько стояв, мов зачарований.

- Ой, красиво ж! - тихо промовив він.-Невже щодня так красиво?

 - Щодня! - відповів батько.

- Скільки ж ранків я проспав! - з жалем промовив Василько.

- Чому Василько з жалем промовив, що проспав багато ранків?

4. Робота з книжкою.

Розгляд книжечки "Горбатенька дівчинка".

а) обкладинки (хто автор, як називається, опис малюнка).

б) сторінок і змісту книжки.

в) читання учнями тексту.

Горбатенька дівчинка.

Клас розв'язував задачу. Учні схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.

—    Відчини двері й подивись, хто там стукає,— мовив учитель.

Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п'ять пар очей впилися в незнайому дівчинку.

Вона була горбатенька.

Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.

У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивилися на незнайому дівчинку й лагідно всміхалися. Учитель полегшено перевів дух. —    Цю дівчинку звуть Оля,— сказав директор.— Вона приїхала до нас здалеку. Хто поступиться їй місцем на першій парті? Бачите, яка вона маленька? Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки:

—    Я

Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит.

5. Розгадування кросворду.

 Хто привів дівчинку до класу?

1. Хто вів урок?
2. Хто розв’язував задачу?
3. Хто відкрив двері?
4. Що витримали діти?
5. Як звали дівчинку?

 6. Ілюстрування оповідання "Яблуко в осінньому саду".

(Читання вчителем оповідання)

Пізньої осені маленькі близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко.

Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч з жовтим лист ком вони побачили на гілці велике рожеве яблуко.Оля й Ніна аж скрикнули від радості.

— Як воно тут збереглося? — з подивом запитала Оля.

 — Зараз ми його зірвемо, — сказала Ніна і зірвала яблуко. Кожній хотілося потримати його в руках.Олі хотілося, щоб яблуко дісталось їй, але вона соромилась висловити це бажання, а тому сказала сестрі:

— Хай тобі буде яблуко, Ніно...

Ніні хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилась зізнатися в цьому. Ніна сказала:

— Хай тобі буде яблуко, Олю...Яблуко переходило з рук в руки, дівчатка не могли дійти згоди. Та ось їм обом сяйнула одна і та ж думка: вони прибігли до мами радісні, схвильовані.Віддали їй яблуко.В маминих очах сяяла радість. Мама розрізала яблуко й дала дівчаткам по половинці.

- Яку пору зображено?

- Як звали дівчаток?

-  Що побачили на яблуньці?

- Яким був ранок?

-  Кому віддали яблуко?

-  Що зробила мама з яблуком?

- Що засяяло у очах мами?

- Якими показано дівчаток?

- Чого вчить оповідання?

                Намалюйте ілюстрацію до оповідання.

Фізкультхвилинка    

  Дружно вправними руками

                      Допоможемо ми мамі

                      Посуд гарно перемиєм,

                      Витрем насухо, складем.

                      І при цьому не поб?єм.

                      Пил зітремо, підметем –

                      Скрізь порядок наведем.

7. Інсценізаціядітьми оповідань і казок В.Сухомлинського. (самостійно прочитаних)  

8. Опрацювання оповідання "Найласкавіші руки"

а) словникова робота: (Юрба -… , оточили - … , блакитні - … , заплескала - …).

б) Читають за сигналом "Краплинки" – чистого життєдайного дощу, вранішньої роси, в якій і небо, і сонце, і травичка, і душа ніжна, ласкава, смілива ...

- Чому люди усміхалися? - А які очі і руки у твоєї мами ?

в) Побудова асоціативного куща.

Рисунок «Доброта»

9. Творча робота.  

Закінчи казку. (Конверт - лист від Зайчика).

"Холодно взимку Зайчику. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти місяця виблискує. Сердитий вітер в яру повіває. Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця і просить:

- Місяцю, любий, погрій мене своїм променем, бо довго ще сонечка чекати.

Жаль стало Місяцеві Зайчика. Він і говорить...

(Де порадив Місяць шукати порятунку? Як дякував Зайчик Місяцю?).

ІV. Заключна частина. Підсумки виховної години.

 Рефлексія.

1) Гра «Мікрофон»

- Які ваші враження від виховної години?

- Над чим працювали на виховній годині?

- Що на вашу думку вдалося найкраще? Чому?

- Чого навчилися на виховній годині?

2) Учні продовжують фразу «Сьогодні я …»

3) Чого вчить нас В. Сухомлинський?

Пізнавальна конференція за творами В.Сухомлинського

Тема. Сторінками доброти  

Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом видатного педагога і

письменника В.О.Сухомлинського; вчити висловлювати своє ставлення до героїв творів; розвивати мислення, мовлення учнів; виховувати почуття доброти, любові та поваги до старших, своїх друзів, Батьківщини.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського; виставка творів письменника: книга «Серце віддаю дітям», збірки «Чиста криниця» та «Казки школи під голубим небом», роздатковий матеріал до інтерактивних методів навчання: «Навчаючи - вчусь», до групової роботи.

Хід заняття

І. Організація колективу

- Діти, до нас сьогодні завітали гості. А коли в домі гості – це свято. То ж давайте і наш урок ми проведемо святково і подаруємо нашим гостям вітання:

Доброго дня! Мовим за звичаєм.

Доброго дня! Всім вам ми зичимо.

Щастя й здоров'я вам кожної днини,

Миру і злагоди вашій родині.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

-         Діти! У мене в руках чарівна скринька. У ній – найцінніший скарб планети Земля. Хто його хоче побачити, може зазирнути. Але, поки що, не можна розповідати, кого він там побачив, доти, доки всі найцікавіші й найсміливіші не зазирнуть на дно скриньки.

-         То кого ви побачили в чарівній скриньці? (Діти називають себе, бо на дні скриньки дзеркало).

-         Так, ви побачили в чарівному дзеркалі кожен себе. Людина – найцінніший скарб. Кожен з вас – особистість. І саме такої людини як ви, на цій землі немає й не буде ніколи.

«Сьогодні в Наталочки день народження. Мама вранці її привітала, ніжно поцілувала і сказала: «Я хочу, щоб ти була справжньою людиною». «Справжньою людиною, - задумалась Наталочка, - а як це?..»

-От сьогодні ми разом будемо шукати відповідь на це запитання.

-З чого ж починається людина? (інтерактивний метод – мозкова атака).

-Ось тому гаслом нашого уроку будуть такі чудові, сповнені добра поетичні рядки (розташуйте їх у правильній послідовності).

Хай оживає істина стара:

Та нагород за це не вимагай,

Живи, добро звершай,

Людина починається з добра.

ІІІ. Оголошення теми заняття.

         Сьогодні проведемо пізнавальну конференцію.

- Що таке конференція? (Звертаємося до довідкового бюро).

Конференція – розширення та поглиблення навчального матеріалу, ознайомлення з новою інформацією, за рахунок спілкування з різними інформаційними джерелами, обміну думками.

-         А якого письменника ми запросили на урок вам допоможе визначити вікторина його творів. (учитель зачитує уривки оповідань В.Сухомлинського, діти пригадують їх назву).

1.     «Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці…» («Який слід повинна залишити людина на землі»).

2.     «А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові…» («Красиві слова і красиве діло»).

3.     «Записка – це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі і твоєму товаришеві. А ти розголошуєш цю таємницю…» (« Кінь утік»).

4.     «- Чого ж ти не закінчив роботи? – питає сина. А Юрко не знає що й казати.

-         То дрібничка…» (« Гвинтик»).

-         Хто автор цих творів? Що ви про нього знаєте? (Інтерактивний метод «Мікрофон»).

IV. Опрацювання теми заняття.

1.     Сьогодні ми глибше познайомимось з біографією В.О.Сухомлинського.

(Вивчення біографії письменника інтерактивним методом «Навчаючи – вчуся»

Додаток до уроку 1).

Сьогодні в програмі «Літературні сторінки» послухаємо вірш «Вчений, педагог, поет».

Вірш «Слово про вчителя»

              Вчитель, герой і поет,                              Світлі ідеї його

              З серцем палаючим Данко,                     Вічні, як води Дніпрові

              Справжній поет-гуманіст                        Він видатний педагог,

              Щастя творив до останку.                       Повен добра і любові.

                                                   

Дітям життя присвятив,                           Василь Сухомлинський -

              Все їм віддав без вагання,                       вчитель народний по-праву,

              Він їх безмежно любив,                           Як нам його не любить!

              Знав їх сердець поривання.                     Він наша гордість і слава.

2. Мовно-логічна гра (Відгадайте слова, які позначають риси характеру людини)

Д…бр…т…                                ч…йн…сть                            сп…вч…тт…

ч…сн…сть                                 щ…др…сть                  гр…б…сть

ж…рст…к…сть                         зн…в…г…

-         Які б слова, що визначають риси характеру, ви б взяли з собою в життя?

(Діти будують сонечко з промінчиками-словами).

-         А чому сонечко? Бо справжня людина, як сонечко, притягує до себе інших людей.

3.Оповідання В.Сухомлинського «Як Федько відчув у собі людину» (Додаток 2)

4. Робота в групах. Оповідання: а) «Протоптали стежку»; б) «Тихо, бабуся відпочиває»; в) «Перестелимо постіль дідусеві».

5.     Інсценування твору В.Сухомлинського «Все безкоштовно».

-         Що ж зрозумів Василько? (Любов батьків не вимірюється грішми. Вона дорожча за життя).

-         Отже, діти повинні любити батьків, шанувати їх, допомагати їм, а в старості піклуватися про них безкоштовно.

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Народне прислів'я каже: «Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько».

6.     Робота над прислів'ями. «Ми завжди повинні нести іншим світло любові».

(Обговорення. Заучування напам'ять. Робота в парах).

V. Підсумок заняття.

 - Що ви взяли для себе з твору В.Сухомлинського? Поміркуйте, як слід жити на землі? Запишіть своє правило. (Діти записують правило на квіточці і прикріплюють на уявну галявину «Школи під голубим небом»).

     Чи важко творити добро? А що підкаже завжди людині, як вчинити добре?

(Її серце, совість).

Хочеться закінчити наш урок словами «Поспішайте творити добро!»

Додаток 1 до заняттяу читання «Сторінками доброти»

 (використовується інтерактивний метод «Навчаючи – вчусь»)

Біографія В.О.Сухомлинського

Народився В.О.Сухомлинський 28  вересня 1918 року в с. Василівка на Кіровоградщині. Ріс жвавим, допитливим хлопчиком, любив малювати. Але зошити, фарби, пензлі можна було придбати за лікарські рослини. За одну склянку насіння акації давали два зошити. Тому хлопчик ціле літо пропадав у лісі.

Навчався гарно, мав чудову пам′ять.  У школу приходив раніше і перед уроками допомагав товаришам виконувати завдання з математики.

Батько його, Олександр Омелянович, орав, працював столяром і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Пізніше був сільським активістом, керував трудовим навчанням у семирічній школі.

Мати,  Оксана Юдівна,  працювала у колгоспі, займалася домашнім господарством, а зимовими вечорами сиділа за своїм шитвом і розказувала дітям казки. У сім′ї, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. У вихованні батьки дотримувались традицій народної педагогіки. Тому, мабуть, усі їхні діти обрали професію вчителя.

Змалку у дітей виховували любов до книги. У діда була власна бібліотека. Помираючи, він свої книги віддав Василеві. Батько змайстрував хлопчикові скриньку, де він зберігав найулюбленішу літературу: твори Шевченка, Франка, Гоголя, Лесі Українки. Дід мав особливий вплив на свого онука. Василь Олександрович згадував: «При зустрічі дід любив мені читати. При цьому очі його світились добротою.»

Навчався Василь спочатку у Васильківській семирічній школі. Далі в м. Кременчук. Спочатку у медичному технікумі. Але зрозумів, що то не його покликання. Тому невдовзі вступив на підготовче відділення педінституту. Працював вчителем.

Під час Великої Вітчизняної війни став на захист Вітчизни. Був двічі тяжко поранений, довго лікувався. Після перемоги знову повернувся до школи.

У 1948 році В.О. Сухомлинського, на його прохання, призначають директором  Павлиської школи. Цією школою він керував до кінця свого життя – віддав їй 23 роки. У Павлиші створив найкращі наукові книги і твори для дітей. Великою цінністю є його збірки: «Чиста криниця» і «Казки школи під голубим небом».

Всього пропрацював у школі 35 років: був учителем, директором школи. Написав майже 1500 творів для дітей. Був великим педагогом і письменником. 1998 рік був проголошений ЮНЕСКО (Світовою організацією з питань науки, культури та освіти) роком В.Сухомлинського.

32 роки Василь Олександрович вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою школярів. А потім ці роздуми ставали книгами. Великий педагог писав: «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний».

Твори В.Сухомлинського є тим яскравим промінчиком світла, який запалює в дитячих душах вогонь доброти й любові до Батьківщини, поваги до старших та вміння бачити прекрасне навіть у маленькій конвалії чи метелику з росинкою на крилі.

Казки, притчі, оповідання великого педагога – найкраще духовне надбання сучасної дитячої літератури. Немає жодної читанки без його творів. Це: «Не читайте оповідання про Яринку», «Як же все це було без мене?», «Як Сергійко навчився жаліти», «Метелик із росою на крилі».

 В.Сухомлинський часто хворів. Знаходячись у лікарні, він думками линув до рідної школи. І в останні хвилини життя, коли діти з квітами прийшли до свого вчителя, він підвівся на руки, поглянув у вікно і промовив: «Діти ідуть до школи, а я іду з життя».

 Помер Василь Олександрович 2 вересня 1970 року, похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя. Але твори видатного педагога будуть виховувати багато поколінь, навчаючи їх доброти, любові, поваги до рідних, свого краю.

В.О.Сухомлинський славнозвісний педагог сучасності. Заслужений вчитель України, автор понад 50 наукових книг. Його праці перекладені 56 мовами світу, серед них 55 разів перевидавалася одна з найпопулярніших – «Серце віддаю дітям». Її читають китайці та японці, греки та французи своєю рідною мовою.

         Педагогічна діяльність Василя Олександровича була високо оцінена, його нагороджено орденами й медалями, присвоєно високі звання – заслужений вчитель України та Герой Соціалістичної Праці. В.Сухомлинський наголошував: «Що було найголовнішим у моєму житті? Без роздумів відповідаю: «Любов до дітей».

Додаток 2

Твори В. Сухомлинського та запитання до них (Робота в групах)

1 група

В. Сухомлинський «Протоптали стежку»

Завдання: 1. Визначте головну думку твору.

                2. Складіть власне оповідання про допомогу стареньким людям.

2 група

В.Сухомлинський «Перестелемо постіль дідусеві»

Завдання: 1. Поділіться своїми враженнями від прочитаного.

2. Уявіть себе дорослими і поміркуйте, що зробили б ви, аби покращити життя самотнім стареньким людям.

3 група

В.Сухомлинський «Тихо, бабуся відпочиває»

Завдання: 1. Чому з бабусиних очей впало дві сльозинки

                2. Як ви піклуєтесь про своїх бабусь? Наведіть приклади.

Додаток 3

Рахунок сина Василька мамі:

3 рази приніс молоко – 30 коп.;

5 разів прибрав кухню – 50 коп.;

4 рази повитирав посуд – 40 коп.;

7 разів почистив взуття – 70 коп.;

9 разів побавив сестричку – 90 коп.;

5 разів допоміг бабусі – 50 коп.;

7 разів усіх порадував п'ятірками – 70 коп.;

3 рази допоміг татові ремонтувати мій велосипед – 30 коп.;

разом із татком розв′язав аж 5 цікавих задач додатково – 50 коп.

Усього разом – 4 грн. 60 коп.

Рахунок мами синові Василькові:

9 років для нього варила їсти – 00 коп.;

9 років прала йому майки,  шкарпетки,

   сорочки, штанці - 00 коп.;

47 штанів, сорочок, курточок зашила й залатала – 00 коп.;

105 ночей просиділа коло нього, коли був хворий – 00 коп.;

зв'язала 5 шарфиків і 10 пар шкарпеток – 00 коп.;

пришила 200 гудзиків – 00 коп.;

розказала 1000 казок – 00 коп.;

поцілувала 50000 разів – 00 коп.

Усе разом – 0 грн. 00 коп