Профілактика негативних проявів підлітків

НЕБЕЗПЕКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД  ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

1. Особливості суїцидальної поведінки серед дітей та підлітків

Дошкільникам невластиві роздуми про смерть, хоча ця тема не про­ходить повз їхню увагу (казки, події життя). У 10—12 років смерть оцінюється як тимчасове явище. З’являється розмежування понять «життя» і «смерть», але емоційне ставлення до смерті абстрагується від власної особи.

Прагнення бути свідком реакції оточення на свою смерть або надія на «друге народження» характерні для суїцидентів дитячого і підліт­кового віку. Уявлення про смерть протягом дитинства проходить кілька етапів: від відсутності у свідомості дитини уявлення про смерть до фор­мального знання про неї і знайомства з атрибутами смерті (поняттями трауру, похоронів тощо). Знання про смерть дитина не співвідносить ні зі своєю власною особою, ні з особою кого-небудь із близьких. У неї не сформоване уявлення про безповоротність смерті, що розуміється як тривала відсугність або інше існування. Дитина визнає можливість подвійного буття: вважатися і бути померлим для оточення і водночас самому спостерігати їхній відчай, бути свідком власних похоронів і роз­каяння своїх кривдників. Відсутність страху смерті є відмінною рисою психології дітей. Було б помилково зараховувати спроби дітей і підлітків" до демонстративних дій. Діти, через відсутність життєвого досвіду і обізнаності, не можуть використовувати метод вибору. Відсутність розрахунку, знань про способи самогубства створюють підвищену загрозу смерті незалежно від форми самодії.

Небезпеку збільшують також вікові особливості. У підлітків формується страх смерті, який, незважаючи на це, ще не базується на усвідомленому уявленні про цінність життя. «Метафізична інток­сикація», властива психології підлітка, виражається зокрема в поглиб­леному розмірковуванні на тему життя і смерті. Загальна нестійкість, недостатність критики, підвищена самооцінка й егоцентризм ство­рюють умови для зниження цінності життя, що зосереджує увагу на емоційності підлітка, а в конфліктній ситуації створює передумови для суїцидальної поведінки.

Суїцидонебезпечні конфліктні ситуації для дитини або підлітка можуть складатися з незначних, на думку дорослих, непорозумінь. Проте деякий максималізм в оцінках, невміння передбачати істинні наслідки своїх вчинків і прогнозувати результати ситуації, що склалася, відсутність життєвого досвіду, властиві періоду дитинства, створюють відчуття нерозв'язності конфлікту, відчаю і самотності. Усе це обу­мовлює підвищений суїцидальний ризик в пубертатному віці, що під­тверджується зокрема й статистично.

Формування суїцидальної поведінки в дитячому й підлітковому віці багато в чому залежить також від деяких особливостей особи суїцидента. Це й емоційна нестійкість, підвищена навіюваність, сензитивність, деяка експлозивність, імпульсивність. Ці риси, ви­ражені нерідко до рівня акцентуації характеру, створюють передумови для соціально-психологічної дезадаптації особи в пубертатному періоді.

Суїцидонебезпечні депресії відбуваються у підлітків атипічно, маскуючись симптомами сомато-вегетативних розладів, іпохондрич­ними порушеннями, девіантною поведінкою. Депресія виявляється по-різному, залежно від психологічної акцентуації характеру.

• У гіпертимного підлітка — це схильність до ризику, зневажання небезпеки.

• У циклотимного — це субдепресія, афекти, відчай, неусвідомлене бажання завдати шкоди самому собі.

• В емоційно-лабільних підлітків значущі афектні реакції інтрапу-нітивного типу. Суїцидальна поведінка відрізняється швидким прий­няттям рішення, ґрунтується на маловизначеному прагненні «щось із собою зробити». Іншим чинником може бути бажання «забутися». Найчастіше саморуйнівну поведінку спричиняє емоційна холодність близьких.

• Сенситивні підлітки страждають від відчуття власної неповно­цінності — реактивна депресія і визрівання суїцидальних намірів з несподіваною їх реалізацією.

• Психастенічні підлітки в стані розладу адаптації характеризуються нерішучістю, відчувають страх відповідальності.

• Для дітей із шизоїдною акцентуацією характерне вживання допінгів.

• Підліток з епілептоїдною акцентуацією на фоні афекту може перейти міру обережності. У стані самотності або в безвихідній си­туації агресія може обернутися на самого себе. Найчастіше наносять порізи, опіки, деколи з мазохістичних міркувань. Сп'яніння нерідко трапляються за дисфоричним типом із втратою контролю над собою. Вони зазвичай є учасниками азартних ігор, уживають наркотики, психоактивні токсичні речовини.

• Істероїдні підлітки схильні до демонстративних суїцидів.

• Конформний підліток може вчинити суїцид за компанію.

Для психокорегувальної роботи необхідно знати не лише рівень самооцінки, а й рівень домагань. Що більший розрив між ними, то більша вірогідність невротизації особистості, зростає ризик со­ціальної дезадаптації.

Засоби боротьби зі стресом

1. Виділіть для себе головні життєві цілі і зосередьте свої зусилля на їх досягненні. «Один із найдієвіших засобів боротьби зі стресом, — вважає Річард Ерл, — усвідомити, що найбільш важливе для вас і вашої сім'ї і що необхідно зробити, щоб цього досягти». Навіть найскромніші досягнення на шляху до поставленої мети підвищують упевненість у собі і поліпшують душевне самопочуття.

2. Не нехтуйте спілкуванням. Людині, якій здається, що вона самот­ня і покинута, що вона залишилася наодинці зі своїми проблемами, просто необхідні друзі і близькі. Навіть коротка телефонна розмова з другом може мати кращий вплив, ніж пачка транквілізаторів.

3. Зробіть кроки для усунення джерела стресу. Наприклад, якщо ви зрозуміли, що найбільше вас засмучують конфлікти зі співробітниками або проблеми на роботі, спробуйте налагодити конструктивні відносини й організувати спільну роботу. Ваші зусилля в цьому напрямі дадуть вам змогу відчути впевненість у собі.

4. Використовуйте паузи для розслаблення. Майже щодня кожно­му з нас доводиться потрапляти в ситуації вимушеної бездіяльності або очікування — наприклад, у транспорті, у парку тощо. Людину, схильну до стресу, це дратує. Постарайтеся, навпаки, використовувати ці хвилини, щоб відволікатися від турбот і хвилювань.

5. Поклопочіться про обстановку, яка вас оточує. В оформленні свого житла уникайте великих плям червоного і жовтого кольорів. Доктор Карлтон Вагнер із Каліфорнійського інституту колірних досліджень вважає: «Червоний колір порушує гармонію, він сприяє виділенню гормонів, що підтримують стрес. Крім того відмічено, що діти частіше б'ються в приміщеннях із жовтими стінами». Найбільш заспокійливими є м'які пастельні тони зелено-блакитної гами.

6. Обговорюйте з близькими свої проблеми. Сварки найчастіше від­буваються вдома, тому що до вечора у всіх накопичується напруженість, і достатньо будь-якого приводу для роздратування. Не шкодуйте часу для спокійної розмови з близькими. Озвучивши вголос свою проблему, ви її вже майже вирішили.

7. Навчіться слухати. Ніколи не будьте впевненими, що ви одразу розумієте думки, які хоче висловити співбесідник. Вислухайте його уважно, щоб не виникало непорозумінь. Так ви уникнете багатьох приводів для конфліктів і засмучень.

8. Знайдіть резерви часу. Якщо стрес спричинений через брак часу, подумайте, як вам раціональніше організувати своє життя. Зранку прокидайтеся на 15 хв раніше, ніж зазвичай —так ви зможете спокійно зібратися і піти на роботу без поспіху.

9. Відпочивайте всією сім'єю. Не виснажуйте себе роботою понад міру. Якщо в найближчі 2 тижні ви не плануєте ніякого спільного сімейного проведення часу, вам просто необхідно переглянути свої життєві цінності.

10. Хай у вашому житті знайдеться місце для гумору і сміху. Про­фесор психології Корнуельського університету доктор Елліс Айзен вважає, що перегляд комедій — особливо всією сім'єю — суттєво знижує психічну напруженість.

11. Музика — це теж психотерапія. Частіше слухайте музику, яка поліпшує ваш настрій. Вибір мелодій визначається вашим смаком.

12. Фізичні навантаження «виганяють» стрес. Крім того, регулярні фізичні вправи поліпшують здоров'я, а що краще ваше здоров'я — то легше боротися зі стресом!

    Пам’ятка для учнів

    Своє життя ця маленька жінка присвятила служінню Богу й людям. Вона допомагала бідним, хворим, немічним, і на грішній Землі була янголом-охоронцем для всього людства. Матір Тереза склала “Духовний заповіт”, який гідний того, щоб стати нашим життєвим дороговказом.

    «Духовний заповіт»

                                                     Матері Терези

    Життя – це можливість, скористайся нею.

    Життя – це краса, милуйся нею.

    Життя – це мрія, здійсни її.

    Життя – це виклик, прийми його.

    Життя – це твоя повинність, виконай її.

    Життя – це гра, стань гравцем.

    Життя – це таємниця, пізнай її.

    Життя – це боротьба, стань борцем.

    Життя – король лиха, побори його.

    Життя – це прірва невідомого, не бійся її.

    Життя – це пісня, доспівай її до кінця.

    Життя – це фортуна, шукай цю мить.

    Життя – це любов, насолоджуйся нею.

    Життя -  таке чудове, не згуби його.

    Це твоє життя, борись за нього.

13. Інформування

    учасників освітнього процесу щодо діяльності гарячих ліній, громадських та

    державних організацій та доступу до їх послуг, в тому числі

    функціонування:

    - Національної дитячої «гарячої лінії» 116 -111(цілодобово) та

    0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00),

    - телефон довіри організації «People in Need» 0 800 210 160

    (цілодобово) з метою сприяння отримання необхідної підтримки у

    разі потреби, зі збереженням безпечного простору конфіденційності.